12 листопада – день Зиновія Синичника.
Ось і відшуміла золота осінь, порідшали крони дерев, позбулися свого строкатого вбрання. І ось вже зима поспішає до нас з морозами і снігом.
З давніх пір 12 листопада відзначався день Синички, тобто, день зустрічі зимуючих птахів. Люди готували годівниці, читали вірші про птахів, загадували загадки, грали і просто милувалися зимовими птахами. Чому саме день Синички? Тому що синичка – божа пташка. Раніше в старовину на неї ворожили: кидали крихти хліба, шматочки сала і спостерігали: якщо синичка спочатку стане клювати сало, то в будинку буде вестися живність, якщо стане клювати крихти хліба-то буде в будинку достаток. У народі говорили «Невелика пташка синичка, а своє свято знає». «Не багато Зінька їсть – п’є, а весело живе».
12 листопада – день Зиновія Синичника.
Учні 2-го класу приєдналися до відзначення свята. Вони малювали, читали, говорили про синичок і навіть написали про них творчу роботу.
З давніх пір 12 листопада відзначався день Синички, тобто, день зустрічі зимуючих птахів. Люди готували годівниці, читали вірші про птахів, загадували загадки, грали і просто милувалися зимовими птахами. Чому саме день Синички? Тому що синичка – божа пташка. Раніше в старовину на неї ворожили: кидали крихти хліба, шматочки сала і спостерігали: якщо синичка спочатку стане клювати сало, то в будинку буде вестися живність, якщо стане клювати крихти хліба-то буде в будинку достаток. У народі говорили «Невелика пташка синичка, а своє свято знає». «Не багато Зінька їсть – п’є, а весело живе».