До 160-річчя з дня народження Володимира Вернадського
Володимир Вернадський (28 лютого (12 березня) 1863, Петербург, Російська Імперія — †6 січня 1945, СРСР) — український філософ, природознавець, мислитель, засновник геохімії, біогеохімії та радіогеології, космізму. Лауреат Сталінської премії (1943).
Академік Петербурзької АН (з 1912), професор Московського університету. Один із засновників Української Академії наук; став дійсним членом Української АН та її першим президентом (з 1919).
Вернадський засновник першої наукової бібліотеки в Україні (нині названої його ім'ям).
Він збагатив науку глибокими ідеями, які лягли в основу нових провідних напрямків сучасної мінералогії, геології, гідрогеології, визначив роль організмів у геохімічних процесах. Для його діяльності характерні широта інтересів, постановка кардинальних наукових проблем, наукове передбачення.
Я вірю у велике майбуття і України, й Української академії наук...
Наукові праці присвячено дослідженням хімічного складу земної кори, атмосфери, гідросфери, міграції хімічних елементів у земній корі, ролі і значення радіоактивних елементів в її еволюції. Творець науки біогеохімії, засновник вітчизняної школи геохіміків, основоположник учення про біосферу та ноосферу, історик науки, філософ, натураліст.
Вернадський розглянув історію виникнення в земній корі важливих мінералів, визначив хімічний склад і фізико-хімічні умови утворення багатьох мінеральних видів.
Геохімія — наука двадцятого століття, — Вона могла виникнути лише після появи сучасного наукового уявлення про атоми і хімічні елементи, але корені її сягають глибоко в минуле науки… Геохімія науково вивчає хімічні елементи, тобто атоми земної кори і наскільки можливо — всієї планети. Вона вивчає їх історію, їх розподіл і рух у просторі — часі, їх генетичне на нашій планеті співвідношення.
— писав В. І. Вернадський.
Все життя працював Вернадський над проблемами радіогеології.
Зараз можна і потрібно говорити про новостворену науку — радіологію, науку про радіоактивні властивості нашої планети, про те, що відбувається в ній, про їй властиві, особливо радіоактивні явища
Вернадський був незалежним, людина старої школи, яка не звикла корити голову перед владою. І він казав, що держава повинна схилятися до розуму, а не навпаки.
Організатор та директор Радієвого інституту (1922–1939), Біохімічної лабораторії (з 1929; зараз Інститут геохімії та аналітичної хімії ім. Вернадського, Росія).
Дійсний член НТШ та низки інших академій (Паризької, Чеської).
Вернадський був першим президентом Української академії наук (1918-1921).
Помер Володимир Вернадський 6 січня 1945 року від крововиливу в мозок.
Академія наук СРСР у 1945 році на честь видатного вченого установила грошову премію та золоту медаль імені В. І. Вернадського. Починаючи з 1973 року НАН України встановлена також премія імені В. І. Вернадського, а з 2003 р. — Золота медаль імені В. І. Вернадського Національної академії наук України.
Більш детально про життя та здобутки вченого можна переглянути за посиланням: https://library.vspu.edu.ua/vistavki/vernadskyj/vernadskyj.htm