22 січня – День Соборності України
Щороку, 22 січня, українці відзначають День Соборності, присвячений об'єднанню України, яке відбулося у 1919 році.
Вперше свято встановили у 1999 році, як памʼять про "велике політичне та історичне значення об'єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки для утворення єдиної (соборної) української держави".
У 2011 році його скасували, пропонуючи українцям обʼєднати два свята: День Свободи та День Соборності. Обʼєднання цих свят не лише зміщувало акценти, а й зовсім підміняло сенси, кажуть історики.
22 січня 2014 року свято Соборності повернулося до українців
Чому День Соборності відзначають 22 січня
У ранок середи, 22 січня 1919 року, обʼєдналися дві частини незалежної України: Українська народна республіка та Західноукраїнська народна республіка.
Історик Іван Стичинський називає дату злуки УНР та ЗУНР чи не найголовнішою датою визвольної боротьби українців у тих роках.
"Оскільки обʼєднавча ідея в українців була завжди, то виходить День Соборності одразу став вінцем визвольних змагань", – продовжує він.
Коли у 1917 році розпалася Російська імперія, на українських територіях, що були в її складі, почалися самостійні рухи.
Наддніпрянська Україна в уособленні Української Центральної Ради ухвалила третій універсал, яким відокремила себе як територіальна автономія. До неї входили 9 губерній: Київська, Волинська, Подільська, Чернігівська, Харківська, Полтавська, Катеринославська, Одеська та Таврійська.
Згодом, 22 січня 1918 року, в УЦР проголосували за четвертий універсал, який виголошував Українську народну республіку незалежною.
Тодішня Західноукраїнська народна республіка (ЗУНР) утворилася лише за рік, після розпаду Австро-Угорської імперії, і охоплювала 5 областей: Львівську, Тернопільську, Чернівецьку, Івано-Франківську та Закарпатську.
"Вже з цього часу, коли проголосили ЗУНР, в українських культурних і політичних колах йшли перемовини про те, щоб обʼєднати це все в одну країну", – розповідає головний спеціаліст Українського інституту національної пам'яті.
Втілити це вдалося лише у 1919 році, коли зʼявилася така політична можливість, розповідає історик.
"З обох боків були політичні перестороги, яким чином це відбуватиметься: бо це ж різні політичні системи, різні моделі правління. Тому спочатку був підписаний лише попередній Акт Злуки.
Це було не просто підписання одного документу, а оновлення цілісного державного механізму, який до цього різнився", – додає Іван Стичинський.
Зараз українці відзначають День Соборності як символ злуки та єдності. 22 січня 1918 року УНР виборола незалежність, а вже за рік у цей день – обʼєдналися дві частини України.
Але, за словами історика, після першого в історії обʼєднання українських земель для держави Україна настали важкі часи.
"Українці вели війну на багатьох фронтах з різними супротивниками, території меншали. Зрештою поляки окупували Галичину, а потім більшовики окупували решту території. І цілісної держави України знову не стало.
Західні землі були під окупацією Польщі, Чехословаччини і Румунії, а більша частина території стала Українською радянською соціалістичною республікою", – розповідає є Іван Стичинський.
Історик пояснює, що розпад територій після 1919 року згодом дав привід більшовикам спекулювати, нібито саме вони обʼєднали Україну після 1939 року.
"Це один із російських міфів: про приєднання більшовиками західних територій та присвоєння звання обʼєднавця. Та Україна вже була обʼєднаною у 1919 році, але наша соборність не витримала у силу військової поразки. Україна тоді опинилася в надто важких умовах", – продовжує експерт.
Використано матеріали інтернет-ресурсів.