Новини

9 березня вся світова спільнота відзначає 210-річницю з дня народження великого українця – Тараса Григоровича Шевченка.
До цієї дати в гімназії було проведено безліч цікавих заходів: літературно-мистецький квест «Лине пісня Кобзаря», пізнавально-розважальна гра «Хто Я?», «Правда чи дія», «Стежками Кобзаря» та інше.

9 березня в Україні святкують День народження Тараса Шевченка. Саме цього дня народився великий Кобзар, видатний український поет і художник, який у свідомості кожного українця займає місце національного героя. Завдяки своїй творчості Тарас Шевченко надихав український народ до боротьби за правду, незалежність, свободу.
Народившись у родині українського кріпака, Тарас Григорович зміг, завдяки наполегливості, отримати грамоти у дяка. У віці 14 років почав прислуговувати в домі поміщика Енгельгардта, якому і належала сім'я Шевченко. Як власність пана переїхав разом з ним до Петербурга. Від ранніх років він показав здібності до малювання, навіть отримав нагоду вчитися у майстра тих часів Василя Ширяєва. Там він привернув увагу до себе великого художника Карла Брюллова та видатного поета Василя Жуковського, які захотіли звільнити його з кріпацтва. Та пан захотів досить велику суму за здібного юнака.

Для того, щоб зібрати потрібну суму, сім'я Брюллова провела аукціон. Коли Шевченко здобув свободу, почав навчатися у Петербурзькій академії мистецтв. Там він не лише малював, але й вивчав літературу, історію, різні гуманітарні дисципліни. 1846 року Шевченко долучився до Кирило-Мефодіївського братства — це була організація, яка ставила за мету відродити українську визвольну боротьбу. У 50-х роках його заарештували, як і багатьох інших членів братства. Його засудили до служби рядовим в одному з Оренбурзьких корпусів, заборонили малювати і писати.
Через 10 років Шевченко отримав звільнення, але йому заборонили жити на території України. 10 березня 1861 року Тараса Шевченка не стало.

Державна служба України з надзвичайних ситуацій попереджає громадян про своєчасне інформування щодо виявлення вибухових пристроїв
Для того, щоб вирізнити вибухові пристрої з-поміж усіх інших, варто запам’ятати їхні характерні ознаки:

– предмети є незнайомими або незвичними для цієї обстановки чи території;

– наявність звуків, що лунають від предмету (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), миготіння індикаторної лампочки;

– наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки, акумулятори тощо);

– наявність розтяжки дротів, або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань;

– предмет може бути підвішений на дереві або залишений на лавці.

Категорично забороняється:

– торкатися предмету і пересувати його;

– користуватися засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух);

– заливати його рідинами, засипати грунтом або чимось його накривати;

– торкатися підозрілого пристрою та здійснювати на нього звуковий, світловий, тепловий чи механічний вплив, адже практично всі вибухові речовини отруйні та чутливі до механічних, звукових впливів та нагрівання.

При виявленні вибухових пристроїв телефонуйте 101 або 102.

Кожен народ світу, має свої святині. Національною гордістю нашого народу є творчість Тараса Григоровича Шевченка. Він уперше заявив про себе як поет, видавши невелику збірку поезій, що мала назву «Кобзар», і ця назва стала символічною, давши друге ім'я поетові.

Із полум'яних творів Кобзаря весь світ дізнався, що є така прекрасна країна — Україна, з ізчудовим, добрим, волелюбним народом, прекрасною мовою, піснями, героїчною і трагічною історією.

26 лютого – День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, що був встановлений 2020 року Указом Президента України № 58 на вшанування мужності й героїзму громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території – в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі.

Цього року минає 10 років від проведення 26 лютого 2014 року в місті Сімферополі мітингу на підтримку територіальної цілісності України за участю кримських татар, українців та представників інших національностей.

У 2014 році Крим став першим об’єктом агресії російської федерації проти України. Задовго до його окупації росія створила там потужну агентурну мережу, яка дестабілізувала суспільно-політичну обстановку. Операція із захоплення півострова розпочалася 20 лютого 2014 року – саме в цей день було зафіксовано перші порушення збройними силами російської федерації порядку перетину державного кордону України через Керченську протоку.

23 лютого 2014 року в Севастополі відбувся 20-тисячний мітинг, на якому було «проголошено міським головою» громадянина росії Чалого. 26 лютого російські спецслужби за «севастопольським сценарієм» зімітували нібито «масове невдоволення київською владою» жителів Сімферополя та організували зібрання прихильників «русской вєсни» перед кримським парламентом. Втім, усі ці інсценування агресора та його прагнення видати окупацію росією Криму за результат «бурхливого волевиявлення корінних мешканців» знівелював потужний мітинг українських патріотичних сил. 26 лютого на заклик Меджлісу кримськотатарського народу до Верховної Ради Криму вийшли тисячі громадян. Учасники патріотичної акції закликали чинити спротив російській окупації та заявили світу про цілісність України. Мітинг зібрав від 5 до 10 тисяч учасників. Наступного дня, о 5-й ранку до парламенту та уряду АРК увійшли регулярні військові формування рф і захопили будівлі.

28 лютого Верховна Рада Криму під «наглядом» військовослужбовців збройних сил рф проголосувала за проведення референдуму про статус Криму. Того ж дня підрозділи зс рф розпочали блокування українських військових частин та об’єктів на півострові, захопили аеропорти Бельбек і Сімферополь, сухопутні в’їзди до Криму з боку Херсонщини.

16 березня 2014 року відбувся псевдореферендум про статус Криму. Цей захід, зрежисований росією, бойкотували кримські татари та інші патріотично налаштовані жителі півострова. 25 березня було захоплено останню військову частину, що тримала український прапор у Криму, – морський тральник «Черкаси» ВМС України. Відтоді Автономна Республіка Крим і місто Севастополь окуповані збройними силами росії.

День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя символізує опір окупації, що триває вже десять років.

Рашисти переслідують корінний народ півострова. Кримські татари не визнали російської окупації та заявляють про свій протест проти порушень прав людини й норм демократії, до яких систематично вдаються російські загарбники.

Хвиля за хвилею в окупованому Криму проходять репресії, обшуки і незаконні затримання. Країна-агресор цинічно нехтує основоположними правами і свободами людини та міжнародним правом. Саме Крим став базою для окупантів під час вторгнення на материкову частину України.

Пліч-о-пліч з українцями кримські татари в складі ЗСУ боронять незалежність нашої держави та звільняють українську територію

Віртуальна екскурсія мальовничими куточками Криму.
Крим – це та частина України, яка поки що недоступна для всіх охочих.
Але добре, що існують екскурсії онлайн і можна поблукати мальовничими горами з їхніми стрімкими сухими річками, ознайомитися з його багатим історичним минулим, заглибитися у вигадливе підземне місто Чуфут-Кале неподалік Бахчисараю і підземний храм із скульптурами та древньою архітектурою цього міста, переглянути його помпезні палаци та різноманітну та рідкісну флору та фауну краю. А ще поглянути на головну родзинку краю «Ластів’їне гніздо» з якого відкривається неперевершений видна Чорне море. Переглядаючи відео, наче відчуваєш солоний присмак повітря Криму.
Гарної прогулянки!

Людина виростає в атмосфері своєї рідної мови настільки, що вона стає необхідною частиною її особистості.
Міжнародний день рідної мови – це особливий день, коли ми вшановуємо і відзначаємо унікальність та красу рідної мови.
Українці, 21 лютого вітають своїх рідних та друзів з Днем рідної мови — української мови, маючи на меті віддати їй шану, зберегти єдність та міцність українського народу, які починаються саме з мови.
В нашій гімназії пройшли заходи до Дня рідної мови.

Онлайн подорож «В єдності – сила народу».
Щасливі ми, що народилися на такій чудовій, багатій, мальовничій землі – на нашій славній Україні. Тут жили наші діди і прадіди, тут живуть наші батьки, тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини…
Немає життя без України, бо Україна – це мати, яку не вибирають, бо Україна – це доля, яка випадає раз на віку, бо Україна – це пісня, яка вічна на цій землі, бо Україна – це наше минуле, сьогодення і майбутнє.

Сьогодні 106 річниця Дня пам'яті Героїв Крут, полеглих у бою за незалежність України. Бій між Армією УНР і Червоною гвардією, що відбувся 16 (29) або 17 (30) січня 1918 року[1] біля залізничної станції Крути, за 130 кілометрів на північний схід від Києва був успішним для оборонців української державності — наказ командування було виконано, стрімкий наступ ворога наші зупинили, а здійснюючи організований відступ, зруйнували за собою колії й мости. Московські нападники втратили боєздатність на чотири дні. Ця затримка дала змогу українській делегації укласти Берестейський мир, який врятував молоду українську державність.

У березні 1918 року, після підписання Берестейського миру, з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради від 19 березня 1918 року було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій Могилі в Києві.

Подвиг Героїв Крут став частиною української історичної пам'яті та важливою складовою в національно-патріотичному вихованні молоді.

27 січня Україна разом зі всією світовою спільнотою вшановує пам’ять жертв Голокосту ‒ однієї з найстрашніших та найжорстокіших сторінок історії людства ХХ сторіччя.
Трагедія єврейського народу в роки Другої світової війни ‒ це скорботний урок для всього людства, який завжди нагадуватиме про страшні наслідки ідеології, яку сповідували прихильники фашизму. Через жахи нацистських таборів смерті пройшла безкінечна кількість чоловіків, жінок, дітей, і лише деяким з них вдалося вижити.
Пам’ять про тисячі невинно вбитих людей за расовою чи релігійною приналежністю закликає нас не допустити повторення тих страшних злочинів проти людства, щоб ми ніколи не були жертвами або байдужими до проявів ворожнечі чи насилля.

Мінна безпека. Що потрібно знати та виконувати
Оминайте снаряди, які не розірвались. Під час обстрілу деякі снаряди можуть не спрацювати одразу. Але вони готові вибухнути будь-якої миті. Не можна підбирати такі «трофеї».

Не беріть в руки знайдені предмети. Зокрема, дитячі іграшки та гаджети, які розкидані на землі - це можуть бути замасковані вибухові пристрої. Поясніть це дитині.

Заборонено:

наближатися до вибухонебезпечного предмета;
пересувати його або брати до рук;
розбирати, кидати, бити по ньому;
розпалювати поряд багаття або кидати в нього предмет;
приносити вибухонебезпечний предмет додому.
Про усі подібні знахідки повідомляйте рятувальників (тел. 101) або національну поліцію (тел. 102)

Щороку, 22 січня, українці відзначають День Соборності, присвячений об'єднанню України, яке відбулося у 1919 році.
Вперше свято встановили у 1999 році, як памʼять про "велике політичне та історичне значення об'єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки для утворення єдиної (соборної) української держави".
У 2011 році його скасували, пропонуючи українцям обʼєднати два свята: День Свободи та День Соборності. Обʼєднання цих свят не лише зміщувало акценти, а й зовсім підміняло сенси, кажуть історики.
22 січня 2014 року свято Соборності повернулося до українців

Дорогі діти, нагадуємо вам про необхідність дотримання
наступних правил поведінки під час зимових канікул:

Дотримуйтеся:
правил дорожнього руху;
правил електробезпеки;
правил протипожежної безпеки;
правил поведінки на воді;
правил поведінки з вибухонебезпечними предметами;

Категорично забороняється :
контактувати з незнайомими людьми;
перебувати на об’єктах незавершеного будівництва;
відвідувати водоймища без нагляду дорослих;
розпалювати вогнища у лісі;

Привітання від вчителів та учнів гімназії

Учні 5 класу Роздольської гімназії вчаться бути справжніми патріотами своєї країни. Патріотизм породжує впевненість у собі, волю в ПЕРЕМОГУ, віру в свою націю, свій народ. Це величний вияв нескінченної любові до рідного краю.
А ще учні нашої гімназії під керівництвом класного керівника МАТВІЄНКО Тетяни Іванівни взяли участь у Всеукраїнській благодійній акції
"Смілива гривня".

НАБЛИЖАЄМО ПЕРЕМОГУ РАЗОМ!!!

До Дня Збройних сил України
учні 5 класу під керівництвом класного керівника МАТВІЄНКО Тетяни Іванівни взяли участь в обласному челенджі «Слава ЗСУ!» та висловили слова вдячності та пошани нашим воїнам.

Слава Україні! Слава нації! Слава ЗСУ

Як не стати жертвою торгівлі людьми?
Як не стати жертвою торгівлі людьми: 5 правил безпеки
Надавайте документи лише офіційним особам, збережіть їх електронні копії
Повідомляйте близьким про деталі поїздки
Не віддавайте нікому мобільний телефон
Повідомляйте рідним про місце перебування та роботи.

Щодо посилення епідеміологічного нагляду
за гострим вірусним гепатитом А
Вірусний гепатит А (далі – ВГА) – вірусне інфекційне захворювання з гострим
ураженням печінки, високою контагіозністю. Єдиним джерелом є людина хвора на будь-яку
форму ВГА. Головний механізм передачі є фекально-оральний, шляхи - водний, харчовий,
контактно-побутовий. Інкубаційний період 35 діб (до 50 діб).
За даними ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України» епідемічна ситуація в
Україні із захворюваності на ВГА характеризується як нестійка, з тенденцією до погіршення.
За 9 міс. 2023 року зареєстровано 314 випадків проти 171 у 2022 році, показник
захворюваності визначився на рівні 0,77 проти 0,41, зростання на 83,6%.

5 кроків до безпечнішої їжі

1. Підтримуйте чистоту:

мийте руки перед тим, як брати продукти чи готувати їжу;
мийте руки після відвідування туалету;
вимийте і продезінфікуйте всі поверхні та кухонне приладдя, які використовуєте для приготування їжі;
захищайте кухню і продукти від комах, гризунів та інших тварин.
2. Відокремлюйте сиру їжу від готової:

відокремлюйте сире м’ясо і морепродукти від інших харчових продуктів;
для обробки сирих продуктів користуйтеся окремим кухонним приладдям, зокрема ножами і обробними дошками;
зберігайте продукти у закритому посуді, щоб уникнути контакту між сирими і готовими продуктами.
3. Ретельно готуйте їжу:

ретельно просмажуйте чи проварюйте продукти, особливо м’ясо, яйця і морепродукти;
доводьте страви до кипіння, щоб вони готувалися щонайменше за 70 °С;
сік м’яса чи птиці під час приготування має бути прозорим, а не рожевим;
ретельно підігрівайте приготовану їжу.
4. Зберігайте їжу при безпечній температурі:

не залишайте приготовану їжу за кімнатної температури більш ніж на 2 години;
зберігайте приготовані страви гарячими (60 °С) аж до подавання до столу;
не зберігайте їжу надто довго, навіть у холодильнику;
не розморожуйте продукти за кімнатної температури.
5. Використовуйте безпечну воду і свіжі продукти:

використовуйте чисту або очищену воду;
обирайте свіжі та незіпсовані продукти;
ретельно мийте овочі й фрукти, особливо якщо вживатимете їх сирими;
не вживайте продукти, у яких закінчився термін придатності.
Віруси чи бактерії можуть потрапити в харчові продукти на будь-якій стадії шляху від виробництва до столу, тому кожен учасник процесу, від виробника до споживача, відіграє роль у запобіганні зараженні їжі.

Джерело: за інформацією ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України»

Source: https://www.dolc.dp.ua/wpress/?p=21892